Маятник біолокаційний кам'яний в алюмінієвій оправі, Сердолік

Маятник кам'яна куля в алюмінієвій оправі на ланцюжку. Сердолик.

Розмір: 3,5*1,5*1,5см.

Серед практиків і авторів книг немає єдиної думки щодо форми маятника та матеріалів, з яких він має бути виготовлений. В одній із найкращих книг із радіестезії й багатовимірної медицини Л.Г. Пучко Біолокація для всіх наводиться рекомендація щодо підбору маятника, яка у середньостатистичного людини різко підвищує шанси на швидке освоєння маятника.

Нижче наводиться методика, за допомогою якої можна в будь-якої біологічно середньої людини, яка не відчуває випромінювань, сформувати ідеомоторний акт і перетворити його на оператора, підвищивши чутливість його приймальної біологічної системи.

Досягається цього за допомогою використання маятників, виготовлених із таких матеріалів: алюмінію, міді, титану, латуні, бронзи, які необхідно по черзі куштувати для визначення найефективнішого з них.

Форм маятника в радіестезії є багато, але для отримання початкового відчутного поштовху маятника та подальшої чіткої індикації рухів маятника під час дослідження інфекційного плану, фантома каналів, органів тощо найкраще використовувати маятник, який має класичну форму конуса.

Отже, радіестезист-початківець, перш ніж розпочати роботу, має мати набір маятників, виготовлених із перерахованих вище матеріалів, і набір ниток (бавовняних або шовкових) різних кольорів (червоного, синього, білого, чорного, зеленого) завдовжки 7-15 см.

Вовняні або синтетичні нитки застосовувати не треба.

Далі необхідно послідовно виконати такі операції:

1. Сясть у зручне крісло біля стола.

2. прикріпити до маятника нитку.

3. малювати на аркуші паперу коло та розділити його на чотири частини.

4. Розслабитися, усунути всякі сторонні думки, зосередитися на майбутньому занятті.

5. Взяти нитку маятника великим і вказівним пальцем правої руки на відстані 3-10 см від точки кріплення нитки до маятника.

6. Зручно поставити лікоть на ручку крісла або на стіл. (Для деяких ефективнішим може виявитися тримати руку навісу).

7. Підвісити маятник над малюнком так, щоб відстань між малюнком і вістрям маятника становив приблизно 1 см.

8. Пальцем другої руки гойдати маятник. Потім, після декількох коливань маятника, зупинити його в центрі малюнка й подумки або уголос задати запитання: «Який рух маятника означає слово «так»?

Після кількох повторень питання маятник почне поступатися в якомусь напрямку. Позначте на малюнку це напрямок словом «так».

9. Далі за цією ж методикою визначте, який рух маятника означає «ні», «не знаю», «не хочу говорити».

Колебній маятник треба чекати спокійно хвилин п'ятнадцять. Якщо за цей час маятник не просунеться (як би від удару), треба перервати експеримент і повторити його в інші дні, у різний час доби, змінюючи місця експерименту, довжину та колір нитки, метал маятника. Бажано експериментувати без людей і тварин.

Калібрування маятника для біолокації полягає в «домові» зі своїм підзнанням про характер руху маятника, що означає ту чи іншу відповідь. Під час роботи з маятником, як і з рамками для біолокації,  доступні такі варіанти відповідей — «так», «немає», «відповісти є, але мені недоступно», «відповідно немає».

Роботу з маятником розпочнемо з прийняття правильного положення тіла та маятника в руці.

Маятник затискається між великим і вказівним пальцями тягової руки (для правші — правої). З маятником зазвичай працюють сидячи. Локоть можна сперти на стіл, а можна залишити на вагу. Стопи щільно притиснуті до підлоги, спина пряма.

Для пришвидшення і спрощення калібрування маятника, намалюйте на аркуші паперу коло та розділіть його на чотири частини. Помістіть маятник над центром кола. Між маятником і листом паперу має залишатися 1-2 см. Після цього дайте встановлення «Движення маятника перпендикулярно до грудей буде означати відповідь «ДА» і досягніть руху маятника перпендикулярно грудей. Потім визначається варіант руху маятника, що відповідає відкриттю, «Движення маятника паралельно до грудей буде означати відповідь «НІ». Обов'язково досягніть відповідного напрямку руху маятника.

Таке налаштування маятника можна провести й дещо інакше. Спершу формулується установка «Який рух маятника відповідає відповіді «ДА». Після цього маятник починає рухатися в напрямку, який відповідатиме відповіді ТАК. Аналогічне настроювання здійснюється і для відповіді «НІ».

Під час настроювання маятника на відповідь «Відвіт є, але мені недоступний», досягнете напрямку руху між відповідями «ДА» і «НІ», тобто під кутом 45 градусів до грудей. Відповідь «Відповісти немає» відповідає нерухомості маятника.

Важливе зауваження. Є два варіанти роботи з біолокаційним маятником. Під час першого варіанту перед початком дослідження маятник нерухомий і починає коливатися в певному напрямку після формулування питання. У другому разі, перед початком дослідження маятнику надають кругові коливання за годинниковою стрілкою й тільки після цього формулюють питання.  Виберіть найбільш відповідний для себе спосіб.

Попри те, що на початкове настроювання маятника досить 10-15 хвилин, приділіть цьому достатню кількість часу для закріплення шаблону. На це потрібно не менш ніж кілька годин.

Закріпивши настроювання, можна переходити до найпростіших тренувальних вправ — визначати, якою стороною лежить монета «ОРЕЛ або РЕШКА», визначати кількість ігрового кубика «ЧЕТНЕ/НЕЧЕТНЕ», визначати колір і мастило ігрових карток.

Отже, у сучасній статті ми навчилися вибирати маятник для біолокації. Вибравши маятник, його треба налаштувати або відкалібрувати для подальшої радіестеричної роботи. Що точніше проведене настроювання, чим впевненіше закріплена навичка, то простіше подальша робота. Налаштувавши маятник, можна переходити до найпростіших тренувальних вправ із монетою, кубиком, мапами.